Іванов Ігор Юрійович

Іванов Ігор Юрійович

( 28.01.2000 – 21.03.2022)

Іванов Ігор Юрійович народився 28 січня 2000 року в  місті Галич Івано-Франківської області. Навчався у Галицькому ліцеї ім.Я.Осмомисла.

У 2020 році був призваний на строкову службу до Національної гвардії України, з якої звільнився 9 грудня 2021року.

Ігор завжди був активним, енергійним та веселим. Щирий і відчайдушний юнак мав багато друзів, яким завжди допомагав. Одне із улюблених захоплень - українське бойове мистецтво, бойовий гопак. З дитинства юнак мріяв присвятити своє життя  військовій справі. Прикладом мужності, міцності духу та взірцем для наслідування був його батько, який брав участь в антитерористичній операції, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України.

Наслідуючи батька, 08 лютого 2022 року Ігор підписав контракт із 109-тим батальйоном  10-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ  "Едельвейс". Тоді ще хлопець не знав, що невдовзі йому доведеться стати частиною історії оборони столиці України в часи війни.

24 лютого 2022 року, в день повномасштабного вторгнення, Ігор разом із своїми побратимами охороняв кордон України із Білоруссю, що на Волині. Через деякий час батальйон перекинули на Київщину, де в той час тривали найзапекліші бої…

21 березня 2022 року солдат-гранатометник 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону10-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ  «Едельвейс» Ігор Іванов загинув разом з друзями, утримуючи ключові позиції на Тетерівському напрямку.

Їх імена побачив хтось із побратимів на внутрішньому боці кришки ящика з-під набоїв, котрий після звільнення села  від ворога був знайдений у піску під обгорілою сосною на північній околиці села Тетерівське Київської області….

У воїна залишився маленький синочок, якому в 2022 році виповнилося 4 роки. 

Ігор Іванов нагороджений відзнакою Президента України орден «За мужність» ІІІ ступеня,  медаллю Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Івано-Франківської обласної ради «За заслуги перед Прикарпаттям», медаллю Івано-Франківської обласної ради «Лицар бойового чину» (посмертно), як  захисник, який віддав своє життя за державний  суверенітет та територіальну цілісність України.