Інфраструктура села Вікторів

06 Травня, 2026 о 08:00

Інфраструктура села Вікторів

Народний дім Директор –

Художній керівник -

Бібліотека - філія

Завідувачка – Гарасимів Марія

Вікторівська гімназія імені Степана Пушика

Директор – Ленюк Федір Ярославович

Згідно письмових документів постійна однокласна школа у селі Вікторові постала у 1875 році, яка згодом була реорганізована у двокласну.

Враховуючи довгу, дев’ятикілометрову протяжність села, 23 жовтня 1896 року у горішньому кінці села вперше пролунав шкільний дзвінок, сповістивши про початок життя нової школи.

У польський період школа була чотирикласною, а у 1935 р. школа перетворена на 5-тикласну. Наповнюваність класів була великою - по 20-30 учнів. Постала потреба у побудові нового приміщення. І тому у 1939 р. під керівництвом сільського майстра Василя Чорнія зводиться нова будівля школи, навчання в якій не припинялося навіть під час війни.

На початку 1950-го р. школа стала семирічною, а в кінці 50-х –восьмирічною. Сторіччя свого існування, святково і урочисто, при великій кількості гостей і запрошених, школа відзначила у 1996 р. А вже 08.11.2000р за сприяння С.Пушика відкрито нову збудовану школу

Директорами були: Дзера В.П., Павлусь Е., Коваль І.М., Федорняк В.П.,Зелінська М.Д.

Вікторівський ліцей

Директор - Кашуба Іван Іванович

Спочатку в селі були дві однокласні школи-дяківні, в яких навчалося не більше 30-40 учнів. У 6 років діти йшли до школи. Була тоді п'ятикласна школа. Директором школи був Погорецький.У 1957 році семирічна школа була реорганізована у восьмирічну. Кілька років у селі була директором жінка Колосовська Раїса Іванівна, могила якої знаходиться на сільському цвинтарі. Доглядають за нею жителі села та учні школи.У 1956 р. було заплановано будівництво школи, але так, як не було кому цим зайнятися, то проект будівництва передали у Комарів. І тому до 1967 року єдиного шкільного приміщення не було. Тільки з приходом молодих і енергійних директорів Васьківа Любомира, а пізніше Воробія Дмитра Павловича почалося будівництво нової школи, яку ми зараз маємо. У 1967 році на честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції було відкрито нову школу. Згодом було добудовано ще один клас, розпочато будівництво їдальні і котельні. У 1978 році розпочато будівництво спортивного залу та двох кабінетів на другому поверсі. З 1987 по 2002 рр. директором школи працював Йосифів Іван Дмитрович. У 1989 році восьмирічну школу було реорганізовано у дев'ятирічну, а у 1993 році школа стала середньою. У 2000 році за підтримки громадськості села школу було газифіковано. У 2002 році директором школи було призначено вікторівчанина, вчителя історії Ковальчука Ярослава Андрійовича.

Амбулаторія загальної практики сімейної медицини

Медвідь Оксана Ярославівна

Яцишин (Вилка) Леся Миколаївна

Заклад дошкільної освіти «Пролісок»

Відкрито та освячено 20 грудня 2009 року.

Директор – Дорота Галина Ярославівна

Відділення поштового зв’язку. Укрпошта

https://delengine.com/img/map/marker-icon-ukrposhta.png

Гойсан Оксана

Відділення поштового зв’язку Нова пошта

https://delengine.com/uk/viktoriv-9803/novaposhta/2085

Салига Марія

Магазини

«Шанс», «Смерічка», «Галицька сім’я».

Завод : «Вікторівський Завод Кліматтехніки»; «ГаличКліматтехніка».

Культові споруди

До другої світової війни в селі Вікторів існували дві дерев’яні церкви: горішня парафіяльна церква Собору Пречистої Діви Марії УГКЦ, 1839 р. (зруйнована в 1965 р., відбудована в 1994 р. на тому ж місці як церква Покрова Пресвятої Богородиці (УГКЦ) і долішня філіальна церква Святого отця Миколая з 1883 р. Вона збереглася на горі північної околиці села, на місці, де колись був розташований Миколаївський монастир. Її використовує громада УАПЦ.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці

Церква Святого Миколая

Церква Успіння Пресвятої Богородиці, 28.08.1996р (УАПЦ)

13 липня 2008 року освячено капличку Святої родини, зведену Василем Ковальчуком

14 жовтня 2006 року освячено капличку, побудовану підприємцем Юрієм Семочком

Пам’ятники, пам’ятні знаки

16 липня 1996 р. біля церкви Св Миколая освячено пам’ятник на честь першої річниці проголошення Незалежності України

18 листопада 1990 р

Дуб черешчатий – «дуб сили», що росте біля церкви Святого Миколая (1883 р.). Його вважають символом села — зображення прикрашає герб і прапор Вікторова.

Могила загиблих членів УСС на Лисій Горі, 1920

Пам’ятник борцям за волю України

Криївка поблизу Вікторова , де у 1951 році загинули воїни УПА

23 травня освячено пам’ятник на могилі С.Пушика

Стели пам’яті загиблим воїнам

Анотаційні дошки

Денису Січинському на фасаді Народного дому

Меморіальні дошки загиблим воїнам

23 грудня 2022 р

12 жовтня 2023 р

19 грудня 2023 р

Видатні особистості

Пушик Степан Григорович (26.01.1944 – 14.08.2018 ) — письменник, літературознавець, фольклорист, журналіст, культурний і громадсько-політичний діяч, кандидат філологічних наук, професор Прикарпатського університету ім. В. Стефаника і Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Лауреат державної премії ім. Т. Шевченка, премій ім. В. Стефаника, П. Чубинського, Мирослава Ірчана, О. Копиленка.

Тарас Юрійович Салига (7.01.1942 – 26.08.2023) — український письменник, журналіст, літературний критик, науковець, громадський діяч. Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка. Член правління Спілки письменників України (Львівська філія). Заслужений діяч науки і техніки.

Ярослав Васильович Ткачівський (14 серпня 1957) — український поет, письменник, пісняр і гуморист, сатирик і журналіст, громадський діяч. Член Національної спілки письменників України з 1995 р.; член Ради, відповідальний секретар Івано-Франківської обласної письменницької організації НСПУ; громадсько-культурний і політичний діяч. Лауреат літературної премії ім. Василя Стефаника (2012); Лауреат літературної премії ім. Івана Франка (2011); Лауреат Всеукраїнського літературного конкурсу ім. Миколи Лукаша (2010) та трикратний переможець Всеукраїнських поетичних конкурсів літературного журналу «Дніпро» (2009, 2010 та 2011 р.); лауреат літературної премії ім. Тараса Мельничука і за заслуги в літературі удостоєний медалі Національної спілки письменників України „Почесна відзнака НСПУ” та багатьох інших творчих нагород.

Харун Ярослав Йосипович (22.03.1956) –викладач музичного училища, директор Львівської дитячої школи мистецтв №9. Заслужений діяч мистецтв України

Височан Семен Гнатович ( р.н. невід. - 1666— сподвижник Б. Хмельницького

Сербин Роман (21.03.1939— канадський історик і політолог українського походження. Дійсний член Української вільної академії наук і Наукового товариства імені Шевченка. Д-р істор. н. (1975). Н. в с. Вікторів (нині село Галицького р-ну Івано-Франк. обл.). 1948 разом із батьками емігрував до Канади. 1960 отримав ступінь бакалавра політ. наук у Мак-Гілському ун-ті (Монреаль, Канада). 1961—64 вивчав історію в Сорбонні (Франція). 1968—69 — голова Союзу укр. студентів Канади, засновник і перший редактор його газ. "Студент". 1975 отримав ступінь д-ра істор. наук у Мак-Гілському ун-ті. 1969—2002 викладав східноєвроп. історію у Квебецькому ун-ті в Монреалі.

Фахівець з історії голоду 1921—1923 років в УСРР та Голодомору 1932—1933 років в УСРР, вивчав життя і творчість С.Подолинського, історію суспільно-політ. думки та українсько-єврейс. взаємини 19—20 ст., нац. питання в СРСР.

1983 організував першу міжнар. конференцію на тему Укр. голоду 1932—33. Редактор щопіврічного наук. час. "Holodomor Studies" (із 2009).

Топоніміка села Вікторів

Урочища