У Вікторові відбулась мистецько-патріотична акція «Велика історія малого села»
« Де Луквиця із Луквою стрічається,Галич був! І звідси починається Вікторів мій, - батьківське село…»
Саме такими словами розпочалась мистецько-патріотична акція « Велика історія малого села», яка відбулась 13 жовтня в чудовому, історичному селі Вікторів. В рамках акції для працівників закладів культури Галицької громади, які були присутні в залі, пройшов семінар «Молимось за перемогу разом».
Пісенною молитвою, в духовному єднанні із церковним хором «Метаноя» Православної парафії села Вікторів,( керівник Маріанна Вістовська), присутні попросили в Господа миру для України та її народу.
Історія давнього, історичного села Вікторів оживала в розповідях і спогадах, ніби літопис з великоі книги, яку вікторівчани свято бережуть і читають сторінка за сторінкою, переказуючи своїм нащадкам. В уяві глядачів, присутніх в залі, озвався образ першого осадника - Віктора, який в 1558 році заснував нинішнє село назвав його в свою честь. Згадали легендарного, відважного уродженця села Семена Височана і дуб, що росте поруч з Церквою Святого Миколая. Вікторівчани пишаються цією ботанічною памʼяткою природи, яка за свій 600- літній поважний вік бачила багато історичних подій і чула проголошення важливих рішень. Існує легенда, що навіть козаки Богдана Хмельницького відпочивали під цим могутнім дубом, набираючись сили, коли в 1648 році йшли на зʼєднання з повстанцями Семена Височана.
З великою гордістю памʼятає Вікторів свою історію за часів створення УПА, в яку вписані імена вікторівчан, що без страху ставали в її ряди. Серед них хлопці із сотні Богуна і Різуна, які були легендою тих часів і прикладом для наслідування. Їх боявся, ненавидів і ловив ворог, але вони вибрали долю борців за волю України, долю померти за неї, але не скоритись, а вести за собою сотні, тисячі патріотів.
З болем згадали імена загиблих вікторівчан в російській війні і вшанували хвилиною памʼяті Героїв всіх поколінь, які віддали за Батьківщину життя. Подякували відважним синам вікторівськоі землі, які сьогодні стоять проти ворога і борються за мир в Україні.
З особливою гордістю ожила на сцені сторінка з книги історії Вікторова, в яку вписані важливими літерами імена видатних вікторівчан. Серед них композитор - Денис Січинський. І саме в селі Вікторові народились кантата « Лічу в неволі» на слова Т.Г. Шевченка, музика до слів І. Франка «Як почуєш вночі» та легендарний Альманах «Гей там на горі Січ іде».
Пишаються односельчани і поважає світ знаменитого вікторівчанина Степана Пушика. Відомого українського письменника,фольклориста, літературознавця, журналіста, культурного і громадсько-політичного діяча, кандидата філологічних наук, професора Прикарпатського університету ім. В. Стефаника і Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Лауреата державної шевченківської премії, премій імені В. Стефаника, П. Чужинського, М. Ірчана,О. Копиленка.
Памʼятають українського письменника, науковця та літературного критика Тараса Салигу, викладача Львівського музичного училища Ярослава Харуна, канадського історика і політолога Романа Сербина, громадську діячку Наталію Сербин та художницю Ярославу Путеру, що теж є вихідцями Вікторова.
З любовʼю і шаною під час акції згадали Ярослава Ткачівського. Українського поета, письменника, пісняра і гумориста, сатирика і журналіста, громадського діяча. Члена Національної спілки письменників України з 1995 р, відповідального секретаря Івано-Франківської обласної письменницької організації НСПУ, громадсько-культурного і політичного діяча. Лауреата літературної премії ім. І.Франка, лауреата Всеукраїнського літературного конкурсу ім. М. Лукаша.
І так сторінка за сторінкою, спогад за спогадом, була відтворена історія славного галицького села та звучали імена постатей, які рік за роком в різні часи писали її та доповнювали своїми іменами.
В другій частині мистецької акції присутні познайомились з гастрономічною історією села. Господиня-вікторівчанка Любов Чорній поділилась з секретами приготування вікторівського борщу з квашеного буряка і вареників з фасолею. Кухарка розповіла про секрети і етапи приготування цих страв та їх користь для здоровʼя.
Завершальним етапом заходу стало знайомство із майстринею- вишивальницею Катериною Гловʼяк. Творчість мами презентувала дочка, директор Вікторівського БК - Марія Харун. Розповіла пані Марія про те, як давно її мати вишиває і в який музей вишивки сьогодні перекрасувалась її оселя. Скільки робіт Катерини Гловʼяк прославляють Україну за кордоном, деякі вишиванки навіть стали лотами на Міжнародних благодійних аукціонах на підтримку України в цей нелегкий час. Не зважає майстриня на свій поважний вік, продовжує вишивати і освоює сучасні техніки вишивки. Велика частина робіт була представлена під час заходу.
На завершення привітала присутніх директор Галицького Народного дому - Марія Грицик та староста села Вікторів Надія Блинчук.
Дякуємо учасникам акції за участь: церковному хору «Метаноя»,(кер. Маріанна Вістовська) за духовно-пісенне єднання з Богом; вокальному жіночому ансамблю « Калина»,(кер. Лідія Курцеба) за чудові виконані пісні, а особливо пісню про Вікторів, автором якої і є пані Ліда; вокальному тріо «Вікторівчанка» та дуетам, талановитій солістці Ангеліні Кирик та юному солісту Максиму Макару, який співав для свого тата-захисника, що сьогодні захищає Україну. Дякуємо керівнику Вікторівського БК - Марії Харун та художньому керівнику - Лідії Курцебі і їх творчій команді за високий рівень підготовки акції.
Сьогодні напевно не вистачить дня, щоб описати велику історію села Вікторів, згадати досягнення славетних вікторівчан і описати їх любов до рідної батьківської землі. Але це завжди варто робити, щоб почути вкотре, яка це історична земля, скількох великих патріотів вона виколихувала століттями і скількох славних синів вона подарувала Україні. Яких велетів духу ,своїх відважних синів вона з болем відправила захищати Батьківщину сьогодні від російського агресора і як ридає за тими, хто вже в Небесному війську.
Сьогодні вікторівчани, як і всі українці моляться за перемогу і вірять, що вона настане. І юний талановитий соліст з села Вікторів -Максимко Макар заспіває пісню про перемогу, тримаючи за руку свого Героя батька!
Слава нашій нескореній Україні!
Слава її Героям!
