Значення води для організму людини. Основні показники безпеки.

 Людина без води може прожити не більше 5-6 діб. Це так зване фізіологічне значення води. Організм дорослої людини складається в середньому на 65 % з води. З віком її кількість зменшується. Так, зародок людини містить 97 % води, організм новонароджених - 77 %, у 50 річному віці кількість води в організмі складає лише 60 %.

           Основна маса води (70 %) зосереджена в середині клітин, а 30 % - це позаклітинна вода. Остання також розподілена в організмі не однаково: менша (близько 7 %) - це кров і лімфа, більша - омиває клітини. У різних органах і тканинах вміст води не однаковий: скелет містить 20 %, м’язова тканина - 76, сполучна тканина - 80, плазма крові - 92, скловидне тіло ока  - 99 % води.                                     Добова потреба людини у воді складає 2,5-3,0 л.    Вода в організм людини надходить з питттям і харчовими продуктами.     Крім цього, у шлунок людини протягом доби надходить ще 6-7 л води: 3 л слини, 3 л шлункового та кишкового соку і біля 0,5 л жовчі.  У стані спокою вода з організму людини виводиться через нирки з сечею - 1,5 л/добу, через легені у вигляді водяної пари - приблизно 0,4 л, через кишки з калом - близько 0,2 л. Ще 0,6 л води виділяється через пори шкіри, що пов’язано з терморегуляцією організму. Таким чином, щодоби з організму людини в стані спокою виводиться біля 3 л води. При важкій роботі, роботі в гарячих цехах, літом в полі, патологічних станах, тощо виведення води може збільшуватися до 8-10 л.

            За рік людина випиває близько 750 літрів води. Обмін речовин, підтримання теплового балансу, виведення токсинів і продуктів розпаду – все це здійснює вода. Отже, вода має бути задовільної якості, безпечна в епідемічному значенні тому, що саме з якістю води за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я пов’язано 80 % захворювань людства і є причиною смерті щорічно 2,2 млн. чоловік

           Санітарно-мікробіологічний контроль якості питної води встановлює ступінь її епідбезпеки відповідно до вимог. 

  Безпека питної води в епідемічному відношенні

визначається показниками, що характеризують з достатньо високою вірогідністю відсутність в ній небезпечних для здоров’я споживачів (людей) бактерій, вірусів та інших біологічних включень.

          Якість води оцінюється по

- числу бактерій в 1 см3 води,

-числу бактерій групи кишкових паличок в 1 дм3 води,

-числу термостабільних кишкових паличок (E. Coli) в 100 см3 води,

-патогенних мікроорганізмів і числу коліфагів в 1 дм3 води, що досліджується 

           Загальне бактеріальне обсіменіння води характеризується числом бактерій (мікробним числом). Число бактерій - це кількість колоній, що визначають при посіві 1 см3 води на поживне середовище після 24 год вирощування при температурі 37 С. У воді незабруднених і добре обладнаних артезіанських свердловин число бактерій не перевищує 10-30/см3, у воді незабруднених шахтних колодязів - 300-400/см3, у воді порівняно чистих відкритих водоймищ - 1000-1500/см3, у водогінній добре очищеній і знезараженій воді - 100/см3.

          При звичайному дослідженні води визначають у ній наявність тільки тих мікроорганізмів, які є непрямими показниками можливого забруднення води патогенними мікробами. З цією метою визначають не тільки мікробне число, а також кількість у воді бактерій групи кишкових паличок (БГКП) .

          Ряд експериментальних досліджень показало, що коли при знезаражуванні води хлоруванням індекс БГКП зменшувався понад 3, то у воді практично були відсутні патогенні мікроби тифо-паратифозної групи, збудники лепроспірозу, туляремії. Зазначений показник було покладено в основу гігієнічної оцінки епідемічної безпеки води.

          Стандарт зазначає, що при перевищенні індекса БГКП додатково проводиться дослідження води на наявність патогенних мікроорганізмів, числа коліфагів в 1 дм3 води і визначення фекальних колі форм (E. Coli) в 100 см3  води. Наявність у воді термостабільних кишкових паличок підтверджує фекальну природу забруднення. Для уточнення походження фекального забруднення води можна визначати ще наявність стрептококів (ентерококів). У фекаліях тварин більше стрептококів, ніж кишкових паличок. Тому, якщо відношення кількості кишкових паличок до стрептокока перевищує 4, то можна вважати, що вода забруднена фекаліями людини. Коли зазначене співвідношення менше ніж 1, то вважається, що це забруднення тваринного походження.

          Вважається, що якщо у хлорованій воді, що містить вільний хлор, відсутні кишкові палички, то в такій воді відсутні і активні патогенні віруси. В таких випадках вірусологічне дослідження води не проводиться і вода є безпечною для пиття.

          За паразитологічними показниками вода не повинна містити патогенних кишкових найпростіших (клітин, цист лямблій, криптоспорій), а також в разі епідускладнень - дизентирійних амеб, балантідій, хламідій та ін. Не допускається у питній воді також наявність клітин, яєць і личинок кишкових гельмінтів. Ці показники нормуються у 25 дм3 питної води.

          Провести якісні дослідження питної води, яку споживає саме Ваша родина можна в мікробіологічній лабораторії  Рогатинського відділу Івано-Франківського відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»  за адресою    м. Рогатин, вул. Галицька, 95