Особливості договору довічного утримання та його альтернатива

  • 77

Договір довічного утримання, здебільшого, обирають особи, які потребують сторонньої допомоги, одинокі сімейні пари, сім’ї людей похилого віку з непрацездатними дітьми або дітьми з інвалідністю, люди похилого віку, позбавлені опіки та піклування близьких та інші з метою забезпечити собі утримання та (або) догляд довічно.

Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Недотримання даної вимоги тягне за собою визнання договору недійсним.

Нотаріус, посвідчуючи договір, повинен перевірити документи, необхідні для відчуження майна.

Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Право власності на відчужувану нерухомість переходить до набувача тільки з моменту реєстрації договору.

     Важливим моментом є те, що право власності за таким договором є обмеженим, оскільки набувач не має права до смерті відчужувача продавати майно, дарувати його, міняти, передавати в заставу або у власність іншій особі на підставі іншого правочину. Ще один нюанс – набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання.

Договір довічного утримання (догляду) припиняється:

  • у випадку смерті набувача та за умови відсутності спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем;
  • у зв'язку із смерю відчужувача;
  • на підставі рішення суду.

Договір довічного утримання може бути розірваний на підставі рішення суду:

  • на вимогу відчужувача або третьої особи у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від їх вини;
  • на вимогу набувача.

Альтернативою договору довічного утримання є спадковий договір, який полягає в тому, що набувач зобов’язаний вчинити певні дії за вказівкою відчужувача і в разі його смерті – отримати право власності на майно відужувача.

Повноцінний перехід права власності (володіння, користування, розпорядження) до набувача відбувається після смерті відчужувача. На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.