«Я повернуся додому…» - у Галичі відбулася хода надії «ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ»

Сьогодні на площі Різдва Христового в Галичі було важко стримати сльози, але в повітрі панувала непохитна віра. Рідні зниклих безвісти та військовополонених захисників об'єдналися, щоб нагадати усім нам: чекати – це теж боротьба.

Акція «ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ», яка пройшла за підтримки Галицької та Дубовецької громад, зібрала небайдужі серця. Дорога від АЗК «ОККО» до мосту через Дністер перетворилася на живий коридор надії. У руках учасників – світлини тих, хто тримав небо над нами, а тепер сам потребує нашого захисту й голосу.

Це хода матерів, які не сплять ночами. Це молитви дружин, які тримають сильніше за будь-кого. Це віра дітей, які чекають на батьківські обійми. За кожним прізвищем – людина. За кожним повідомленням про зникнення – живий біль цілого роду.

Дякуємо духовенству, мешканцям та гостям нашої громади, які пройшли цей шлях разом із родинами воїнів. Ваша присутність і підтримка – це сигнал рідним, що вони не самі в цьому морі чекання.

Не мовчимо. Пам’ятаємо. Боремося за кожного й кожну. Нехай свята українська земля дочекається своїх синів і доньок з ворожого полону та невідомості!